Earth as a Living Being in the Literary Discourse of the Indigenous Peoples of North America: An Ecocritical Reading of L. Silko's "Ceremony"

2025 4th International Conference Humanitarian Discourse on Urgent Problems of Society Development in the 21st Century: History, Modernity and Future, Warsaw, Poland 1 Earth as a Living Being in the Literary Discourse of the Indigenous Peoples of North America: An Ecocritical Reading of L. Silko’s “Ceremony” Victoria Zhadko1 1 Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Kyiv (Ukraine). Master’s Student, Faculty of Humanities and Social Sciences. ARTICLE INFO ABSTRACT Received: 2 October 2025 Revised: 15 October 2025 Accepted: 20 October 2025 Published online: 1 November 2025 Copyright © 2025 by author DOI: 10.5281/ zenodo.18044585 The paper examines the representation of Earth as a living being in the literary worldview of the Indigenous peoples of North America, focusing on Leslie Marmon Silko’s novel Ceremony. Within Pueblo cosmology, Earth is conceptualised as a subject that integrates humans, animals, plants and natural forces into a single system of reciprocity. This ontological premise determines ritual practices, narrative structures and ethical norms that regulate relations between the community and the land. An ecocritical reading of Ceremony reveals how colonial violence, urbanisation, war experience and resource extraction (including uranium mining on reservation lands) disrupt the life rhythms of Earth-as-being and produce ecological, social and spiritual imbalance. The analysis shows that Silko constructs a multilayered narrative where myth and contemporary history interpenetrate, and where ritual storytelling functions as a mechanism of healing and resistance to “witchery”, that is, destructive forces of modernity and colonisation. Earth in the novel appears not as a metaphor, but as a full-fledged agent that responds to moral and spiritual states of the community through droughts, soil exhaustion and landscape degradation. The protagonist’s healing becomes possible only through the restoration of reciprocal ties with Earth and the revival of flexible, adaptive ceremonial practices that can integrate new historical realities while preserving the basic principle of reciprocity. Key words: Indigenous literatures; ecocriticism; Pueblo cosmology; Earth-as-being; Leslie Marmon Silko; Ceremony Citation in APA style Zhadko, V. (2025). Earth as a Living Being in the Literary Discourse of the Indigenous Peoples of North America: An Ecocritical Reading of L. Silko’s “Ceremony”. In 2025 4th International Conference Humanitarian Discourse on Urgent Problems of Society Development in the 21st Century: History, Modernity and Future (No. 42la2), Warsaw, Poland. East European Association of Scientists. https://doi.org/10.5281/zenodo.18044585 Language Acquisition Conference Section (October 30–31, 2025) Article No. 42la2 2 Земля як істота у художньому дискурсі корінних народів північної америки: екокритичне осмислення твору Л. Сілко “Ceremony” Вікторія Жадько1 1 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Київ (Україна). Студентка (магістрант) факультету гуманітарних та соціальних наук. СТАТТЯ АНОТАЦІЯ отримана: 2 жовтня 2025 р. переглянута: 15 жовтня 2025 р. прийнята: 20 жовтня 2025 р. опублікована онлайн: 1 листопада 2025 р. Авторське право © 2025 автора DOI: 10.5281/ zenodo.18044585 У статті розглядається художня репрезентація Землі як істоти у світогляді корінних народів Північної Америки на матеріалі роману Л. Сілко Ceremony. У космології пуебло Земля постає суб’єктом, що поєднує людей, тварин, рослини й природні сили в єдину систему взаємності. Така онтологічна установка визначає ритуальні практики, оповідні структури й етичні норми, які регулюють взаємини спільноти з довкіллям. Екокритичне прочитання роману виявляє, як колоніальне насильство, урбанізація, воєнний досвід і видобуток ресурсів (зокрема урану на землях резервації) порушують життєві ритми Землі-істоти та спричиняють екологічну, соціальну й духовну дисгармонію. Показано, що Л. Сілко вибудовує багаторівневу оповідь, у якій міф і сучасність взаємопроникають, а ритуальне оповідання виконує функцію зцілення й опору “witchery”, тобто руйнівним силам модерності та колоніалізму. Земля у творі постає не метафорою, а повноцінним агентом, який реагує на моральний і духовний стан спільноти через посухи, виснаження ґрунтів і деградацію ландшафту. Зцілення героя можливе лише через відновлення взаємності з Землею-істотою та оживлення гнучких, адаптивних ритуальних практик, здатних інтегрувати нові історичні реалії, зберігаючи базовий принцип взаємності. Ключові слова: літератури корінних народів; екокритика; космологія пуебло; Земля-істота; Леслі Мармон Сілко; Ceremony Цитування: Жадько О. Земля як істота у художньому дискурсі корінних народів північної америки: екокритичне осмислення твору Л. Сілко “Ceremony”. Humanitarian Discourse on Urgent Problems of Society Development in the 21st Century: History, Modernity and Future : 4th International Conference, October 30–31, 2025. Warsaw, Poland : East European Association of Scientists, 2025. No. 42la2. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.18044585 2025 4th International Conference Humanitarian Discourse on Urgent Problems of Society Development in the 21st Century: History, Modernity and Future, Warsaw, Poland 3 Introduction / Вступ У художньому світогляді корінних народів Північної Америки Земля постає як істота, що включає людей, тварин, рослин і природні сили в єдину взаємопов’язану систему. Така концепція визначає поведінкові моделі, ритуальні практики та структуру оповіді, адже історія, міф і ритуал функціонують не як окремі культурні феномени, а як засоби підтримання балансу істоти-світу. У романі Л. Сілко Ceremony ця система представлена через взаємодію героя з природним середовищем, ритуалами й міфологічною традицією, що формує ключ до подолання руйнівних наслідків контакту з білим світом (Silko, 2016). Центральне місце у пуебло-космології посідає уявлення про взаємність між людьми та земними силами. Міфи про Thought Woman, Corn Mother і Sun Father підкреслюють рівновагу між жіночим та чоловічим началами, а також невід’ємність людини від життєвих процесів Землі-істоти. У ритуальних описах – зокрема в танцях кукурудзи, жертвоприношеннях у вигляді пилка та молитвах – простежується переконання, що порушення взаємності завдає шкоди всій системі, а не лише окремим її елементам (Austgen, n.d.). Results / Результати У Ceremony Земля як істота зазнає деструктивного впливу модерного світу: урбанізація, військові конфлікти та видобуток урану на території резервації порушують життєві ритми й призводять до деградації земних процесів. Л. Сілко підкреслює, що білі культури намагалися зруйнувати церемонії й ритуали пуебло, позбавивши корінні спільноти можливості підтримувати цілісність світу через оповіді, які традиційно слугували засобом зцілення та захисту (Weiner & Ortman, 2025). У цьому контексті втручання в ритуальні практики постає як втручання в саму структуру буття Землі-істоти. Художня структура роману вибудувана на постійній взаємодії та взаємопроникненні міфу й сучасності, що створює багаторівневу оповідну тканину, у якій минуле й теперішнє функціонують як єдиний цикл. Л. Сілко демонструє, що руйнівна дія “witchery” (Britannica Editors, 2007) активізується саме тоді, коли людина порушує ритм світу й утрачає зв’язок із правічними витоками, які традиційно забезпечували гармонію між спільнотою та довкіллям. Після Другої світової війни молоді чоловіки з племені пуебло, позбавлені ритуальної опіки та структур підтримки, опиняються у стані глибокої дезорієнтації: вони втрачають зв’язок із традиційною космологією, занурюються у цикли насильства, алкоголізму та травматичних переживань, що руйнують їхню ідентичність і соціальну цілісність. У цьому ж контексті Земля-істота в романі постає не метафорою, а повноцінним суб’єктом, який відчуває й реагує на дисбаланс у системі. Її «симптоми» мають екологічний і духовний вимір одночасно: тривалі посухи, виснаження ґрунтів, зникнення традиційних рослин і тварин, забруднення води та загальна деградація ландшафту. Такі процеси відображають не лише екологічну кризу, а й глибше порушення світопорядку, адже, за логікою корінних народів, Земля реагує на моральний і духовний стан людської спільноти. Зцілення героя й відновлення цілісності системи можливе лише через відновлення зв’язку з Землею-істотою. Фігури Монтано та Бетоні втілюють різні способи повернення до ритуального знання: перший шлях спирається на безпосередній контакт із природним середовищем, другий – на адаптацію традиційних практик до умов нового світу. Ритуал у Ceremony постає не як статична форма, а як гнучкий механізм, здатний інтегрувати сучасні реалії, зберігаючи при цьому базовий принцип взаємності (Austgen, n.d.). Саме ця здатність до трансформації забезпечує стійкість системи та продовження життя Землі-істоти. Л. Сілко переконливо демонструє, що Земля у світогляді пуебло – не символ, не метафора, а дійсна істота, зі своїм ритмом, потребами та механізмами реагування (Weiner & Ortman, 2025). Екокритичне прочитання Ceremony дає змогу побачити, що руйнування екологічної рівноваги має одночасно соціальні, духовні й культурні наслідки. Відновлення гармонії можливе лише через повернення до ритуального знання, яке повертає людину в структуру взаємозалежностей світу-істоти й нейтралізує руйнівні наслідки колоніального втручання. Language Acquisition Conference Section (October 30–31, 2025) Article No. 42la2 4 Conclusions / Висновки Отже, Земля у світогляді корінних народів Північної Америки постає як істота, що формує етичні, екологічні й культурні засади взаємодії людини зі світом, а в романі Л. Сілко Ceremony порушення взаємності між людьми та Землею-істотою спричиняє духовну, соціальну та екологічну дисгармонію. Міфологічні наративи та ритуальні практики пуебло функціонують як механізми підтримання рівноваги світу-істоти, а їхнє руйнування під впливом колоніального насильства та промислового втручання призводить до деградації середовища й спільнот. Відновлення гармонії можливе через повернення до ритуального знання, здатного поєднати традиційні практики з сучасними умовами, забезпечивши життєздатність системи та культурну цілісність. References Austgen, S. M. (n.d.). Leslie Marmon Silko's Ceremony and the Effects of White Contact on Pueblo Myth and Ritual. https://history.hanover.edu/hhr/hhr93_2.html Britannica Editors (2007, September 28). Corn Mother. Encyclopedia Britannica. https://www.britannica.com/topic/Corn-Mother Silko, L. M. (2016). Ceremony. Bloomsbury Publishing. https://dokumen.pub/leslie-marmon-silko-ceremonyalmanac-of-the-dead-gardens-in-the-dunes-9781472524515-9781472523662-97814742192979781472530608.html Weiner, R. S., & Ortman, S. G. (2025). Landscapes, Religion, and Social Change in Pueblo History. American Antiquity,90(3), 530–554. http://doi.org/10.1017/aaq.2025.13