МОЛОДІЖНА НАУКОВА СФЕРА ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДО ПОДАЛЬШИХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Актуальні питання культурології. Випуск 24/2025 3 УДК 379.18.25 МОЛОДІЖНА НАУКОВА СФЕРА ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДО ПОДАЛЬШИХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ Сергій Виткалов – доктор культурології, професор, професор кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне http://orcid.org/0000-0001-5345-1364 [email protected]; DOI Володимир Виткалов – кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ, м. Рівне http://orcid.org/0000-0003-0625-8822 volodumur_vitkalo[email protected] Здійснено короткий огляд змісту нового випуску (№ 24) культурологічного альманаху «Актуальні питання культурології», друкованого на базі кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету. Акцентовано увагу на підставах цього випуску, характерних ознаках окремих розвідок, тематичному ряді статей тощо. Наголошується на зміні принципів підходів до організації наукового дослідження останнім часом, зважаючи на появу здобувачів вищої освіти зі значним досвідом практичної діяльності в галузі, що вплинуло й на зміст багатьох його розвідок. Підкреслено важливість публікації у цьому збірнику й 13 наукових розвідок дослідників з Азербайджану, що помітно розширює його представницький ряд і дає можливість українським науковцям порівняти власні дослідницькі технології. Ключові слова: науковий пошук, міжкультурна комунікація, молодіжні дослідження, діджиталізація, універсалії культури, мистецтво, науково-педагогічна сфера, кретивні індустрії, євроінтеграція, інформатизація Будь-які трансформаційні зміни пов’язуються, як правило, зі з’ясуванням сутності наявної проблеми та шляхів її подальшого розв’язання [1]. У цьому контексті дослідницький пошук хоча й не дає відповіді на всі питання, актуальні для науково-педагогічних працівників та здобувачів різних освітньо-наукових ступенів у вищій школі, однак є намаганням виявити основні їх параметри. Нинішній Випуск 24 науко-метричного культурологічного альманаху «Актуальні питання культурології» являє собою демонстрацію напрямів наукових досліджень переважно молодих здобувачів різних освітньо-наукових ступенів, зокрема й зарубіжних, що брали участь у ХХІ міжнародній науковопрактичній конференції «Національна ідентичність крізь призму сучасних катаклізмів: історико-культурний контекст» [2], відповідальними за організацію якої були автори цієї розвідки. Тож запропонований матеріал є, частково, й результатом проблематики, яку вивчають молоді дослідники мережі ЗВО різних країн. До його відмінних характеристик можна віднести те, що збірник за тематичним змістом має ситуативне призначення, тобто формується, як правило, за результатами проведення міжнародних науково-практичних конференцій, що організуються названою кафедрою та є своєрідним експериментальним майданчиком, на якому демонструють власні наукові здобутки молоді дослідники, що навчаються на освітньо-професійних чи освітньо наукових програмах не лише Рівненського державного гуманітарного університету, але й, у даному випадку, – низки науково-дослідних та освітніх установ іншої країни: Інституту літератури ім. Нізамі Гянджаві (докторант Нармін Рзаєва Керем) та Інституту освіти НАН Азербайджану, Відділу Антропології Інституту археології та антропології НАНА (доцент, ст. н. с. Рустам Рахімлі Хілал та докторантка Саяра Джафарова Сахіб); Інституту мистецтва, мови та літератури Нахічеванської філії НАНА (доктор філософії (РhD), доцент, завідувач кафедри фольклористики НАНА Айтан Джафарова Джафар); управлінських (Академія державного управління при Президенті Азербайджанської республіки (доктор філол. наук, проф. Ілаха Гулієва Нураддін) чи педагогічних структур, тобто мережі ЗВО (Азербайджанський державний педагогічний університет, Баку) (докторанти Сабіна Хамза Сеїдлі, Хейналова Аїда Бабак, Лала Маммедова Теймур, Мехбану Вердієва Алімурад та аспірантка Ельміра Гасанова Вахід); Азербайджанський університет мов (Баку) (доктор філософії (РhD), доц. Хураман Аксерова Салім); Гяджинський державний університет (викладачка Гульнар Гусейнова Сафдар), або є професіоналами-практиками, що працюють у культурологічних установах цієї республіки (Національний музей азербайджанської літератури ім. Нізамі Гяджаві (доктор філософії (РhD) Нурана Асадуллаєва Фірудін. Загалом 13 осіб. Відзначимо також, що майже всі вони заявлялися до участі у згаданій вище конференції та виступали з доповідями (англійською), демонструючи власний ціннісний ряд і загальнокультурну підготовку. Тоді як регіональні дослідження, представлені у цьому випуску, характеризують переважно © Виткалов С.В., Виткалов В.Г., 2025 Стаття поширюється на умовах ліцензії CC BY 4.0 Альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету 4 пошукову лакуну, втілену у магістерських роботах, тобто виконують лише певне навчальне завдання. Хоча і вони також особливо не поступаються згаданим вище науковим розвідкам у плані виявлення підходів до організації культурної практики в умовах суспільних катаклізмів і певною мірою репрезентують регіональні методики з організації роботи з дітьми різних вікових категорій (О. Галай), зокрема й проведення уроків з ритміки та хореографії з дітьми дошкільного віку (О. Барсук). І регіональні сегменти подібної практики також являють інтерес для всіх, хто нині займається організаційною діяльністю з дітьми, базованою на художньому її елементі. «Мистецький» вимір магістерських досліджень цікавий низкою матеріалів, підготовлених здобувачами вищої освіти спільно з науковими керівниками, які мають значний практичний досвід подібної організації в умовах фестивального руху чи репетиційного процесу. Тому їх погляд навіть на суто історико-теоретичні питання розвитку специфічного танцювального репертуару Сходу (канд. мистецтвознавства, доц. В. Гордєєв і В. Панчук-Гуменюк) вирізняється певною прагматикою, позаяк спрямовує дослідницький інтерес у площину розширення фахового досвіду танцівників, побаченого крізь призму світової класики та можливостей інтерпретації цієї танцювальної традиції в Україні. У цьому ж ряду можна назвати й спільну розвідку заслуженого діяча мистецтв України, доц. Р. Гриценюка та Н. Шарлай, мета якої – виявити історичні передумови й основні етапи становлення категорії Pro-Am (Professional-Amateur) у структурі сучасної бальної хореографії. Здійснивши історикокультурний аналіз розвитку даного напряму в США, автори виявляють специфіку його адаптації під українські культурні реалії. На підставі кореляційного аналізу американської, європейської та вітчизняної моделей організації Pro-Am, визначено й перспективні напрями розвитку цього феномену в Україні. Зважаючи на широкий розвиток хореографічного аматорства в країні упродовж значного її історичного періоду, І. Василюк здійснює спробу виявити особливості трансформації культурного коду в самодіяльній хореографії, а також еволюцію хореографічного жанру в різні історичні періоди. Характерною ознакою цієї розвідки є спроба виявити особлисті становлення регіональної хореографії у різні історичні періоди та зважаючи на рівень державної підтримки самодіяльних танцювальних груп, закладений у відповідній культурній політиці. Хореографія, як і будь-який інший вид мистецтва, а надто – спортивно-бальний танець, незалежно від професіональної чи аматорської форми існування колективу учасників, володіє значними комунікативними можливостями, тобто надає кожному в них задіяному знайти себе у власній формі самовираження. У цьому зв’язку Є. Мельничук здійснює спробу розглянути візуально-виражальні засоби учасників, зміст яких дає можливість визначити танцювальний спорт як особливий вид мистецтва, що має значну естетичну виразність. Акцентуючи увагу на способах взаємодії партнерів, авторка звертає увагу на розвиток емоційної сфери танцюристів, їх особистійних і психологічних якостей, визначаючи окремо питання комунікативної толерантності партнерів. Тому гармонія в особистісних відносинах танцюристів – гарантія успішної їх подальшої співпраці. При цьому авторка активно використовує широку інформаційну базу, посилаючись як на керівників-хореографів професіональних колективів, так і тих, хто тривалий час працює з самодіяльними артистами. Провідним напрямом розробки науково-дослідної проблематики кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства є регіональна культурна практика у розмаїтті її виявів. Це має на меті декілька сегментів: краще ознайомлення здобувачів вищої освіти з малою батьківщиною, а відтак – формування патріотичних складових в їх духовній практиці. З іншого боку, лише глибока орієнтація у локальній проблематиці дає змогу краще бачити загально-культурний український контекст. Виходячи з вище наведених наративів, акцентуємо увагу на дослідженнях, виконаних на цій кафедрі. Тож зважаючи на наявність у її складі фахівця-книгознавця, не менш оригінальним можна вважати й спільне дослідження доц. М. Шатрової та пошукувачки освітнього ступеня «Бакалавр» Ю. Леус, метою студіювання яких є історіографія досліджень української книги. У запропонованій розвідці акцент переноситься на рукописні артефакти середини ІХ до ХVІ століть, тобто час активного розвитку рукописного мистецтва і його поступової сакралізації. Здійснивши історичну ретроспективу в дослідженні рукописної книги, автори наводять низку переконливих аргументів занепаду регіонального рукописання, обумовленою втратою меценатів, на кошти яких у першу чергу й виготовлявся такий культурний зразок, а також суспільною напругою, пов’язаною з національно-визвольними рухами, коли невпевненість у прийдешньому дні поступово згорнула інтерес і до цієї сфери. Утім, рукописна книга ще довго залишалася важливим сегментом культурного життя, позаяк, «не лише економила кошти на її виготовлення, але й давала сподіванку на спасіння душі». У цьому ряду стоїть й дослідження дозвіллєвих практик Київської Русі та їх вплив на подальші трансформації цієї сфери (С. Бенедик, М. Шатрова), наголошуючи на тому, що воно було не лише формою розважальної сфери, але й важливим культурним механізмом формування спільноти. Серед їх тематичного ряду можна виокремити й ті, що аналізують специфіку організаційнокультурної діяльності в умовах реформи місцевого самоврядування та створення територіальних громад (Р. Актуальні питання культурології. Випуск 24/2025 5 Обруснік). Тим більше, що фактично всі магістранти мають чималий практичний досвід у цьому напрямі, а відтак – можуть запропонувати й власні алгоритми подібної організації в регіональних локаціях у час війни. І якщо попередній матеріал директора територіальної установи культури може викликати зацікавлення загально-культурними підходами до організації такої діяльності, особливостях його кроків, спрямованих на згуртованість членів територіальної громади, позаяк у регіональному розрізі вона справді має майже унікальний сегмент, то матеріали статті Т. Гомона, помітного представника регіональних івент-агенцій, спрямовані на з’ясування сутності анімації та форм її виявлення не лише в регіональному контексті, але й широким поглядом на окреслену проблематику, виходячи з загальноєвропейського її контексту, розглянуту на значному історичному тлі. Однак регіональний аспект організації івент-заходів також у розвідці домінує. Декілька розвідок здобувачів вищої освіти кафедри (Б. Пилипюк, А. Демковець, О. Родінчук) ставлять за мету уточнити низку локальних питань в організації нових форм культурної діяльності, акцентуючи увагу й на власних пропозиціях стосовно її покращення, використовуючи цифрові технології. Інакше кажучи, подані розвідки демонструють намагання молоді знайти власні пошукові методики, за допомогою яких можна не лише презентувати кваліфікацію, але й розширити межі позицінування вітчизняної культури. Список використаної літератури 1. Актуальні проблеми художньої культури: сучасні інтерпретації: кол. монографія / [голов. ред. Г. Скрипник ; відп. ред. О. Немкович] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2023. 442 с. 2. Національна ідетичність крізь призму сучасних катаклізмів: історико-культурний контекст: ХХІ міжнар. наук.- практ. конф., Рівне, 20-21 листоп. 2025 р.: Програма / Укл. С. і В. Виткалови. Рівне: ФОП «А.Брегін», 2025. 39 с. 3. Україна і світ: музичний полілог: кол. монографія / Ін-т истецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Київ, 2021. 164 с. References 1. Aktualni problemy khudozhnoi kultury: suchasni interpretatsii: kol. monohrafiia / [holov. red. H. Skrypnyk ; vidp. red. O. Nemkovych] ; NAN Ukrainy, IMFE im. M. T. Rylskoho. Kyiv, 2023. 442 s. 2. Natsionalna idetychnist kriz pryzmu suchasnykh kataklizmiv: istoryko-kulturnyi kontekst: KhKhI mizhnar. nauk.- prakt. konf., Rivne, 20-21 lystop. 2025 r.: Prohrama / Ukl. S. i V. Vytkalovy. Rivne: FOP «A.Brehin», 2025. 39 s. 3. Ukraina i svit: muzychnyi poliloh: kol. monohrafiia / In-t ystetstvoznavstva, folklorystyky ta etnolohii im. M. T. Rylskoho NAN Ukrainy. Kyiv, 2021. 164 s. UDC 379.18.25 YOUTH SCIENTIFIC SPHERE AS A TOOL FOR FURTHER SOCIAL TRANSFORMATIONS Vitkalov Serhii – Doctor of cultural Studies, Professor, Department of Cultural Studies and Museum Studies, Rivne State Humanities University, Rivne Vytkalov Volodymyr – Candidate of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Cultural and Museum Studies, Rivne State Humanitarian University, Rivne The relevance of the publication of this scientific collection lies in the further development of the historical and applied issues of the functioning of cultural practice, since the conditions of war and other social cataclysms change the value range of not only Ukrainian, but also world society, which finds its embodiment in the thematic content of their articles. The methodology of scientific research is based on the use of general scientific research methods, historical, biographical, content analysis, cultural, etc., through the use of which the present result was obtained. The scientific novelty of the collection's material lies in the change in approaches to the organization of scientific research, participants, pragmatization of research, due to the appearance among higher education applicants of a significant number of individuals with noticeable practical experience in the field. Another characteristic feature of this issue is the participation in the formation of its content of scientists from Azerbaijan, representing a network of national scientific research, artistic and pedagogical institutions and institutions of the republic. Therefore, their principles of approaches to the organization of scientific research and their thematic content are also useful for domestic researchers, as it allows comparing research technologies used in different countries. The practical significance of the scientific collection lies in the possibility of using this material for other studies, as well as further interaction between scientists from different countries, including the development of common issues (children's and youth environment, family and school in the context of social transformations, cultural and artistic sphere in personalities), since the following topics of their scientific research do not lose their relevance in the Ukrainian cultural environment. Moreover, the holding of the above-mentioned XXI international scientific and practical conference at the humanitarian university was also interesting for foreign scientific and pedagogical workers who took direct part in it. Key words: scientific research, intercultural communication, youth research, digitalization, cultural universals, art, scientific and pedagogical sphere, creative industries, European integration, informatization. Стаття отримана 25.10. 2025 Стаття прийнята 25.11. 2025 Стаття опублікована 26.12. 2025