ІСТОРІЯ ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КАТЕГОРІЇ PRO-AM (PROFESSIONAL-AMATEUR) В КОНТЕКСТІ БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету 30 класами та класемами, підкреслюючи, що лексичне значення не є ізольованим, а визначається внутрішніми системними відносинами. Автор досліджує спрямовану та парадигматичну природу солідарності, розрізняючи односторонні та двосторонні типи, та оцінює її аналітичний потенціал у лексикографії, діахронічній семантиці та викладанні мов. Інтегруючи останні розробки в лексикальній та обчислювальній семантиці (2020–2025 рр.), автор підкреслює незмінну актуальність реляційного підходу Козеріу в сучасних дослідженнях, зокрема в галузях, що стосуються семантичних мереж, міжлінгвістичного аналізу та прикладної лінгвістики. Вона також окреслює виклики для емпіричної та обчислювальної операціоналізації та пропонує поширити принцип на типологічно різноманітні мови, включаючи азербайджанську. Ключові слова: лексична солідарність, структурна семантика, рхілексема та класема, парадигматичні відношення, комп'ютерна лексикографія, Еудженіо Козеріу Стаття отримана 24.09. 2025 Стаття прийнята 10.10. 2025 Опублікована 26.12. 2025 УДК 793 ІСТОРІЯ ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КАТЕГОРІЇ PRO-AM (PROFESSIONAL-AMATEUR) В КОНТЕКСТІ БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ Роман Анатолійович ГРИЦЕНЮК – завідувач кафедри хореографії, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне. Заслужений діяч мистецтв України, доцент. https://orcid.org/0000-0002-5361-7210 doi [email protected] Наталія Володимирівна ШАРЛАЙ – здобувачка освітнього ступеня «Магістр» спеціальності 024 «Хореографія», Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне https://orcid.org/0009-0006-1210-5995 [email protected] Досліджено історичні передумови та етапи становлення категорії Pro-Am (Professional-Amateur) у контексті бальної хореографії. Проаналізовано ґенезу формату Pro-Am від його зародження в США на початку XX століття до трансформації в глобальний танцювальний феномен сучасності. Визначено роль мереж Arthur Murray Dance Studios та Fred Astaire Dance Studios у формуванні організаційних та методичних засад категорії Pro-Am. Розкрито особливості розвитку даного напряму бальної хореографії в Україні, виявлено специфіку адаптації світового досвіду до українського культурного контексту. Охарактеризовано сучасний стан категорії Pro-Am в Україні, окреслено її гендерні, вікові, мотиваційні та репертуарні аспекти. На основі порівняльного аналізу американської, європейської та української моделей організації категорії Pro-Am визначено перспективні напрями розвитку цього феномену в контексті інтеграції вітчизняної бальної хореографії до світового танцювального простору. Ключові слова: бальна хореографія, категорія Pro-Am, професійний танцівник, аматор, танцювальні змагання, історія танцю, танцювальна культура. Постановка проблеми. Дослідження історії зародження та розвитку категорії Pro-Am у бальній хореографії розкриває особливий напрям еволюції танцювального мистецтва, який сформувався на перетині професійної майстерності та аматорського ентузіазму. Незважаючи на зростаючу популярність змагань формату Pro-Am в Україні та світі, питання історичних передумов формування даного феномену, його культурно-мистецьких особливостей та функціональної ролі в системі сучасної бальної хореографії залишаються недостатньо дослідженими в українському мистецтвознавстві. Відсутність комплексних наукових розвідок щодо ґенези категорії Pro-Am ускладнює розуміння її місця та значення у загальній структурі бальної хореографії сьогодення. Феномен бальної хореографії, як унікальної форми соціального і мистецького вираження, пройшов значний шлях еволюції від палацових зал аристократії до сучасних танцювальних зал змагань найвищого рівня. Бальний танець гармонійно поєднує театралізовану видовищність із спортивними досягненнями, трансформуючись упродовж століть відповідно до культурно-історичних умов розвитку суспільства. Категорія Pro-Am (Professional-Amateur) представляє відносно нове явище у світі бальної хореографії, що з’явилося як відповідь на зростаючу потребу залучення ширших верств населення до танцювального мистецтва високого рівня, створення нових можливостей для творчої самореалізації аматорів у співпраці з професійними виконавцями. Актуальність дослідження. Бальна хореографія на сучасному етапі набула глобального поширення, © Гриценюк Р.А., Шарлай Н.В., 2025 Стаття поширюється на умовах ліцензії CC BY 4.0 Актуальні питання культурології. Випуск 24/2025 31 перетворившись на потужну індустрію з власними правилами функціонування, економічними механізмами та культурними практиками. Категорія Pro-Am відкрила нові обрії для розвитку бального танцю, розширивши коло учасників та сприяючи зближенню професійного та аматорського секторів танцювального мистецтва. Зростаюча популярність змагань формату Pro-Am в Україні вимагає глибокого осмислення витоків даного явища з позицій наукового аналізу. Актуальність дослідження підсилюється необхідністю створення українських методологічних підходів до організації занять та змагань категорії ProAm з урахуванням світового досвіду та національних особливостей розвитку бальної хореографії. Мета дослідження полягає у виявленні історичних передумов, соціокультурних чинників та етапів розвитку категорії Pro-Am у контексті світової та української бальної хореографії. До провідних завдань можна віднести визначення її місця та ролі в сучасній системі танцювального мистецтва. Досягнення поставленої мети передбачає розкриття еволюційних трансформацій бальної хореографії, які уможливили формування формату Pro-Am, аналіз особливостей адаптації світового досвіду в українському танцювальному просторі, а також окреслення перспектив подальшого розвитку даного напряму бальної хореографії у вітчизняному мистецькому середовищі. Огляд останніх публікацій. Аналіз наукових розвідок, присвячених проблематиці бальної хореографії та категорії Pro-Am зокрема, засвідчує неоднорідність дослідницького інтересу до різних аспектів даної тематики. Фундаментальні питання історії та теорії бальної хореографії розкриваються у працях Т. Благової, яка досліджує теоретичні основи хореографічної освіти [1], Н. Горбатової, котра аналізує розвиток бальних танців у контексті хореографічної освіти в Україні [7], А. Крись, що вивчає генезу та розвиток сценічного бального танцю [10]. Методичні аспекти викладання бальних танців висвітлюються у розробках Н. Бугаєць, О. Пінчук та С. Пінчук [2]. Питання взаємодії партнерів у бальних танцях розглядаються у публікаціях Ю. та Я. Васютяків [4], а також О. Пінчука та П. Бондарева [12]. Естетична складова спортивного бального танцю стала предметом дослідження М. Кеби [9] та І. Спінул і О. Спінул [17]. Історичні аспекти розвитку окремих напрямів бальної хореографії досліджуються В. Сизоненком [16]. Фундаментальні положення щодо техніки виконання та методики навчання бальним танцям викладено у класичній праці А. Мура [18]. Незважаючи на різноплановість досліджень, питання історії зародження категорії Pro-Am у бальній хореографії залишається маловивченим у вітчизняному мистецтвознавчому дискурсі та потребує комплексного наукового аналізу з урахуванням світового та українського досвіду. Методи дослідження. Методологічною основою дослідження історії зародження категорії ProAm у контексті бальної хореографії виступає комплексний міждисциплінарний підхід, який дозволяє всебічно розглянути предмет вивчення з урахуванням його культурно-історичних, соціальних, мистецьких та освітніх аспектів. Пізнання специфіки формування категорії Pro-Am здійснюється через використання загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, що забезпечують системність та об'єктивність отриманих результатів. Історико-культурологічний метод застосовується для виявлення закономірностей розвитку бальної хореографії в історичній перспективі, розкриття ключових етапів становлення категорії Pro-Am у світовому та українському танцювальному просторі. Даний метод дозволяє простежити еволюцію соціокультурних умов, що вплинули на формування досліджуваного феномену, встановити причинно-наслідкові зв’язки між загальними тенденціями розвитку бальної хореографії та специфікою становлення категорії Pro-Am. Порівняльно-типологічний метод використовується для зіставлення особливостей розвитку категорії Pro-Am у різних країнах світу, визначення спільних та відмінних рис у процесах адаптації світового досвіду до української танцювальної культури. Застосування даного методу уможливлює виявлення типологічних моделей організації занять та змагань формату Pro-Am, що сформувалися у різних культурних та соціальних контекстах. Системно-структурний аналіз дозволяє розглянути категорію Pro-Am як цілісний елемент сучасної системи бальної хореографії з власною внутрішньою структурою та функціональними зв’язками. Даний метод передбачає визначення місця та ролі категорії Pro-Am у загальній системі танцювального мистецтва, виявлення особливостей її взаємодії з іншими складовими бальної хореографії. Мистецтвознавчий аналіз спрямований на дослідження художньо-естетичних, технічних та репертуарних особливостей танцювальних програм категорії Pro-Am, виявлення специфіки взаємодії професійного танцівника та аматора в процесі створення та виконання хореографічних композицій. Застосування даного методу дозволяє визначити мистецьку цінність та інноваційний потенціал категорії Pro-Am у системі сучасної бальної хореографії. Емпіричні методи дослідження включають спостереження за проведенням занять та змагань формату Pro-Am, аналіз документації танцювальних організацій, що регламентують діяльність у даній категорії, інтерв'ювання професійних танцівників, Альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету 32 тренерів та аматорів, які мають досвід участі у змаганнях Pro-Am. Застосування емпіричних методів забезпечує отримання фактологічного матеріалу, необхідного для обґрунтування теоретичних положень та формулювання практичних рекомендацій. Інтеграція зазначених методів у єдину дослідницьку стратегію забезпечує комплексний підхід до вивчення історії зародження категорії Pro-Am у контексті бальної хореографії України і світу, дозволяє сформувати цілісне уявлення про предмет дослідження та визначити перспективи його подальшого розвитку. Виклад основних результатів. Дослідження історії зародження категорії Pro-Am у бальній хореографії виявило, що витоки цього формату сягають початку XX століття в США, коли танцювальний бум 1910-1920-х років сформував передумови для взаємодії професійних танцівників та аматорів. Розвиток концепції соціальних танців, як форми дозвілля для середнього класу, створив підґрунтя для появи нового формату навчання та виступів, де професіонали танцюють з аматорами. Ключову роль у становленні категорії Pro-Am відіграла діяльність мережі Arthur Murray Dance Studios, заснованої в 1930-х роках. Інноваційна система навчання передбачала індивідуальні заняття з професійними танцівниками та регулярні практики для аматорів різного рівня підготовки. Згодом мережа Fred Astaire Dance Studios (1947 р.) розвинула концепцію змагань між учнями різних студій, створивши систему регіональних та національних турнірів, що сприяло інституціоналізації категорії Pro-Am як окремого напряму бальної хореографії [18]. Поширення категорії Pro-Am за межі США розпочалося у 1970-1980-х роках, коли цей формат активно впроваджувався у Великій Британії, країнах Західної Європи та Азії. Міжнародні турніри категорії Pro-Am поступово інтегрувалися до програм великих танцювальних фестивалів, формуючи єдині стандарти організації та суддівства [5; 13]. Глобальний етап розвитку категорії Pro-Am припадає на 1990-2000 роки, чому значною мірою сприяв телевізійний проєкт «Dancing with the Stars» та його аналоги в різних країнах. Популяризація формату взаємодії професійних танцівників із зірками шоу-бізнесу, спорту та політики продемонструвала мільйонам глядачів потенціал творчої співпраці професіоналів та аматорів у танцювальному мистецтві [6]. В Україні перші спроби впровадження формату Pro-Am зафіксовані лише на початку 2000-х років, що зумовлено трансформацією соціально-економічних умов функціонування танцювальних студій та значним впливом телевізійного проєкту «Танці з зірками». Активний розвиток категорії розпочався з 2010-х років, коли провідні танцювальні студії країни адаптували західну модель для локального контексту. Знаковою подією в історії української категорії Pro-Am стало проведення перших національних змагань цього формату на міжнародному фестивалі Парнас у Києві (2012 р.). Починаючи з 2015 року, категорія ProAm стає обов’язковою складовою програми більшості всеукраїнських танцювальних фестивалів, формуючи стабільну систему регулярних змагань різного рівня [7; 15]. Сучасна категорія Pro-Am в Україні характеризується формуванням стабільної спільноти учасників, організаційною структурою, що охоплює провідні танцювальні студії великих міст, та інтеграцією до міжнародного танцювального простору. Гендерний аналіз виявив переважання жінок-аматорів, які танцюють у парі з чоловіками-професіоналами, хоча останніми роками спостерігається поступове зростання кількості чоловіків-аматорів [4; 12]. Вікова структура учасників категорії Pro-Am в Україні демонструє значне розмаїття: від молодих людей 20-30 років до учасників старшого віку (50-70 років). Найчисельнішою групою є танцівники віком 35-50 років, які мають достатні фінансові можливості та мотивацію для систематичних занять та участі в змаганнях [9; 17]. Мотиваційні аспекти участі в категорії Pro-Am включають бажання оволодіти танцювальними навичками на високому рівні, відсутність постійного партнера-аматора відповідного рівня, прагнення до сценічної самореалізації та участі в змаганнях, а також пошук нових форм активного дозвілля та спілкування. У репертуарному плані спостерігається перевага латиноамериканської програми над європейською, що відповідає загальним тенденціям популярності танцювальних стилів серед аматорів. Водночас розширюється спектр танцювальних напрямів, доступних учасникам категорії Pro-Am, включаючи аргентинське танго, американський смус, хастл та інші соціальні танці [2; 16]. Аналіз розвитку категорії Pro-Am демонструє суттєві відмінності між американською та європейською моделями організації цього напряму бальної хореографії. Американська модель характеризується комерціалізацією, масовістю та орієнтацією на навчання дорослих учнів без попереднього танцювального досвіду. Європейська модель тяжіє до збереження високих стандартів виконавської майстерності, строгіших критеріїв оцінювання та більшої спортивної спрямованості [18]. Українська модель розвитку категорії Pro-Am являє собою синтез американського та європейського підходів з урахуванням національної специфіки. З американської моделі запозичені Актуальні питання культурології. Випуск 24/2025 33 елементи маркетингової стратегії залучення учнів, організації внутрішньостудійних змагань та методики навчання дорослих. Європейський вплив проявляється в системі класифікації учасників за рівнем майстерності, критеріях оцінювання та репертуарній політиці [3; 10]. Порівняно з сусідніми країнами Східної Європи, Україна демонструє певне запізнення в інституціоналізації категорії ProAm, проте темпи розвитку за останнє десятиліття свідчать про швидке подолання цього відставання. Специфікою українського контексту є формування категорії Pro-Am переважно на базі існуючих танцювальних клубів, а не спеціалізованих мереж студій, як у США [7;15]. Функціональний аналіз категорії Pro-Am розкриває її багатоаспектну роль у сучасній бальній хореографії. В освітньому плані ця категорія забезпечує доступ до професійного навчання для людей різного віку та рівня підготовки. В соціокультурному аспекті формує новий тип танцювальної спільноти, яка об’єднує професіоналів та аматорів на засадах творчої співпраці. В економічному вимірі створює нову нішу для професійної реалізації танцівників та викладачів, розширюючи ринок танцювальних послуг [1; 14]. Педагогічні особливості роботи з учнями категорії Pro-Am вимагають розробки спеціальних методик, що враховують психофізіологічні характеристики дорослих учнів та їхні мотиваційні установки. Українські викладачі активно адаптують світовий досвід, розробляючи оригінальні підходи, що відповідають ментальним та культурним особливостям місцевих учнів [2, 8, 11]. Економічні механізми функціонування категорії Pro-Am в Україні виявляють залежність від загального соціально-економічного становища в країні. Висока вартість індивідуальних занять та участі в змаганнях формує специфічний соціальний профіль учасників, переважно представників середнього та вищого класу. Водночас деякі студії розробляють гнучкі фінансові моделі, що дозволяють розширити доступ до категорії Pro-Am для людей з різним рівнем доходу [5; 17]. Перспективи подальшого розвитку категорії Pro-Am в Україні пов’язані з розширенням географії проведення змагань, диверсифікацією танцювальних програм та стилів, розробкою національних стандартів суддівства та системи класифікації учасників, а також інтеграцією до міжнародних структур, що регулюють діяльність категорії Pro-Am. Висновки. Дослідження історії зародження та розвитку категорії Pro-Am у контексті бальної хореографії України і світу дозволило виявити ключові закономірності еволюції цього феномену та визначити його місце в сучасній системі танцювального мистецтва. Категорія Pro-Am сформувалася як відповідь на соціокультурний запит щодо розширення доступу до професійної танцювальної освіти для різних верств населення, незалежно від віку та попереднього досвіду. Зародившись у США на початку XX століття, ця категорія пройшла шлях від внутрішньостудійних практик до глобального формату змагань, що став невід'ємною складовою сучасної бальної хореографії. В Україні розвиток категорії Pro-Am розпочався із запізненням порівняно зі світовими тенденціями, проте демонструє стабільну динаміку зростання та формування національної специфіки. Перспективність даного напряму бальної хореографії в українському контексті зумовлена його здатністю задовольняти мистецькі, соціальні та рекреаційні потреби широкого кола учасників. Значення проведеного дослідження полягає у формуванні цілісного уявлення про історичні передумови та етапи становлення категорії ProAm, що створює теоретичну основу для подальшого розвитку цього напряму бальної хореографії в Україні та його інтеграції до світового танцювального простору. Список використаної літератури 1. Благова Т. О. Формування теоретичних основ хореографічної освіти в контексті танцювальної культури античності. Педагогіка і психологія професійної освіти, 2015. № 4–5. С. 148–157. 2. Бугаєць Н. А., Пінчук О. І., Пінчук С. І. Теорія та методика викладання латиноамериканських танців : навч.-метод. посіб. Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2014 [вид. 2-ге, перероб. і доп. 2015]. 223 с. 3. Вакуленко О. М. Символи та знаки в контексті хореографічного художнього образу. Вісник КНУКіМ. 2019. № 40. С. 135–140. 4. Васютяк Ю., Васютяк Я. Бальний танець у контексті партнерської взаємодії: проблематика мистецтва ведення. Культура України. 2020. № 68. С. 117–125. https://doi.org/10.31516/2410-5325.068.12. 5. Виткалов С. В., Плахотнюк О. А., Маркевич Л. А. (ред.). Хореографічні нариси ХХІ століття: поліаспектний навч.-метод. абрис : навч.-метод. посіб. Рівне : О. Зень, 2021. 250 с. 6. Вовкун В. Мистецтво режисури масових видовищ : підручн. Київ : НАККіМ, 2015. 356 с. 7. Горбатова Н. Бальні танці в контексті хореографічної освіти в Україні (1970–1980-ті рр.). Вісник КНУКіМ. Серія : Мистецтвознавство. 2018. Вип. 38. С. 114–125. 8. Єрмак Ю. Історично поінформований підхід до визначення темпу у флейтовій музиці XVIII століття. Часопис Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського, 2020. № 1 (46). С. 29–42. https:// doi.org/10.31318/2414052x.1(46).2020.198499 Альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету 34 9. Кеба М. Є. Естетична виразність спортивного бального танцю. Культура і сучасність. 2019. № 2. С. 102–106. 10. Крись А. І. Генеза та розвиток сценічного бального танцю (VIII ст. до н. е. – XVI ст. н. е.). Вісник Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв, 2020. Вип. 2. С. 151–156. 11. Літовченко О. Мізансцена хореографічної форми як виразний засіб у сценічному творі. Актуальні питання гуманітарних наук, 2022. № 52 (2). С. 74–79. https://doi.org/10.24919/2308-4863/52-2-10. 12. Пінчук О. І., Бондарев П. С. Особливості втілення взаємодії партнерів у латиноамериканських танцях. Science and society: modern trends in a changing world. Proceedings of the 1st International scientific and practical conference. Vienna : MDPC Publishing, 2023. P. 465–472. 13. Плахотнюк О. Джаз-танець в бальній хореографії. Вісник Міжнар. слов’янського ун-ту. Серія Мистецтвознавство, 2012 [перевид. 2015]. Вип. 1, Т. 15. С. 26–33. 14. Плахотнюк О. Джаз-танець як феномен художньої культури : дис. ... канд. миств. : 26.00.01. Львів, 2016. 295 с. 15. Плахотнюк О. Наукові пошуки здобувачів освіти спеціальності хореографія – чинник формування індивідуальної освітньої траєкторії. Актуальні питання гуманітарних наук. 2022. Вип. 53, Т. 2. С. 72–77. https://doi.org/10.24919/2308-4863/53-2-10. 16. Сизоненко В. Історичний розвиток бальних танців латиноамериканської програми: компаративний аналіз. Актуальні питання гуманітарних наук, 2022. № 54 (2). С. 96–101. https:// doi.org/ 10.24919/2308-4863/54-2-14. 17. Спінул І. В., Спінул О. М. Особливості естетично-ціннісного сприйняття сучасного спортивного бального танцю. Наук. зап. Серія: Педагогічні науки, 2022. № 207. С. 309–314. https:// doi.org/ 10.36550/24157988-2022-1-207-309-314. 18. Moore A. Ballroom Dancing. New York : Routledge, 2002 [10 th edition, 2015]. 308 p. References 1. Blahova T. O. Formuvannia teoretychnykh osnov khoreohrafichnoi osvity v konteksti tantsiuvalnoi kultury antychnosti. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity, 2015. № 4–5. S. 148–157. 2. Buhaiets N. A., Pinchuk O. I., Pinchuk S. I. Teoriia ta metodyka vykladannia latynoamerykanskykh tantsiv : navch.-metod. posib. Kharkiv : KhNPU im. H. S. Skovorody, 2014 [vyd. 2-he, pererob. i dop. 2015]. 223 s. 3. Vakulenko O. M. Symvoly ta znaky v konteksti khoreohrafichnoho khudozhnoho obrazu. Visnyk KNUKiM. 2019. № 40. S. 135–140. 4. Vasiutiak Yu., Vasiutiak Ya. Balnyi tanets u konteksti partnerskoi vzaiemodii: problematyka mystetstva vedennia. Kultura Ukrainy. 2020. № 68. S. 117–125. https://doi.org/10.31516/2410-5325.068.12. 5. Vytkalov S. V., Plakhotniuk O. A., Markevych L. A. (red.). Khoreohrafichni narysy KhKhI stolittia: poliaspektnyi navch.-metod. abrys : navch.-metod. posib. Rivne : O. Zen, 2021. 250 s. 6. Vovkun V. Mystetstvo rezhysury masovykh vydovyshch : pidruchn. Kyiv : NAKKiM, 2015. 356 s. 7. Horbatova N. Balni tantsi v konteksti khoreohrafichnoi osvity v Ukraini (1970–1980-ti rr.). Visnyk KNUKiM. Seriia : Mystetstvoznavstvo. 2018. Vyp. 38. S. 114–125. 8. Iermak Yu. Istorychno poinformovanyi pidkhid do vyznachennia tempu u fleitovii muzytsi XVIII stolittia. Chasopys Nats. muz. akad. Ukrainy im. P. I. Chaikovskoho, 2020. № 1 (46). S. 29–42. https:// doi.org/10.31318/2414052x.1(46).2020.198499 9. Keba M. Ye. Estetychna vyraznist sportyvnoho balnoho tantsiu. Kultura i suchasnist. 2019. № 2. S. 102–106. 10. Krys A. I. Heneza ta rozvytok stsenichnoho balnoho tantsiu (VIII st. do n. e. – XVI st. n. e.). Visnyk Nats. akad. kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2020. Vyp. 2. S. 151–156. 11. Litovchenko O. Mizanstsena khoreohrafichnoi formy yak vyraznyi zasib u stsenichnomu tvori. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 2022. № 52 (2). S. 74–79. https://doi.org/10.24919/2308-4863/52-2-10. 12. Pinchuk O. I., Bondarev P. S. Osoblyvosti vtilennia vzaiemodii partneriv u latynoamerykanskykh tantsiakh. Science and society: modern trends in a changing world. Proceedings of the 1st International scientific and practical conference. Vienna : MDPC Publishing, 2023. P. 465–472. 13. Plakhotniuk O. Dzhaz-tanets v balnii khoreohrafii. Visnyk Mizhnar. slovianskoho un-tu. Seriia Mystetstvoznavstvo, 2012 [perevyd. 2015]. Vyp. 1, T. 15. S. 26–33. 14. Plakhotniuk O. Dzhaz-tanets yak fenomen khudozhnoi kultury : dys. ... kand. mystv. : 26.00.01. Lviv, 2016. 295 s. 15. Plakhotniuk O. Naukovi poshuky zdobuvachiv osvity spetsialnosti khoreohrafiia – chynnyk formuvannia indyvidualnoi osvitnoi traiektorii. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. 2022. Vyp. 53, T. 2. S. 72–77. https://doi.org/10.24919/2308-4863/53-2-10. 16. Syzonenko V. Istorychnyi rozvytok balnykh tantsiv latynoamerykanskoi prohramy: komparatyvnyi analiz. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 2022. № 54 (2). S. 96–101. https:// doi.org/ 10.24919/2308-4863/54-2-14. 17. Spinul I. V., Spinul O. M. Osoblyvosti estetychno-tsinnisnoho spryiniattia suchasnoho sportyvnoho balnoho tantsiu. Nauk. zap. Seriia: Pedahohichni nauky, 2022. № 207. S. 309–314. https:// doi.org/ 10.36550/2415-7988-2022-1-207-309-314. 18. Moore A. Ballroom Dancing. New York : Routledge, 2002 [10 th edition, 2015]. 308 p. HISTORY OF THE EMERGENCE AND DEVELOPMENT OF THE PRO-AM (PROFESSIONALAMATEUR) CATEGORY IN THE CONTEXT OF BALLROOM CHOREOGRAPHY IN UKRAINE AND WORLDWIDE Актуальні питання культурології. Випуск 24/2025 35 Roman HRYTSENIUK Associate Professor of Choreography, Rivne State University of the Humanities, Rivne. Honoured Artist of Ukraine, Associate Professor. Nataliia SHARLAY Applicant for higher education of the 1st (master's) level of speciality 024 «Choreography» Rivne State University of the Humanities, Rivne The article explores the historical prerequisites and stages of formation of the Pro-Am (Professional-Amateur) category in the context of ballroom choreography. The genesis of the Pro-Am format from its origins in the United States in the early 20th century to its transformation into a global dance phenomenon of the present day is analyzed. The role of Arthur Murray Dance Studios and Fred Astaire Dance Studios networks in forming the organizational and methodological foundations of the Pro-Am category is determined. The peculiarities of this direction of ballroom choreography development in Ukraine are revealed, and the specifics of adapting the global experience to the Ukrainian cultural context are identified. The current state of the Pro-Am category in Ukraine is characterized, outlining its gender, age, motivational, and repertoire aspects. Based on a comparative analysis of American, European, and Ukrainian models of Pro-Am category organization, promising directions for the development of this phenomenon in the context of integrating domestic ballroom choreography into the global dance space are defined. Key words: ballroom choreography, Pro-Am category, professional dancer, amateur, dance competitions, dance history, dance culture. Стаття отримана 28.08. 2025 Стаття прийнята 29.09. 2025 Опублікована 26.12. 2025 УДК 792.8 (32) (091) ФЕНОМЕН BELLYDANCE : ІСТОРИЧНА ДИНАМІКА, КУЛЬТУРНИЙ СЕНС ТА ЕСТЕТИКА «ЗОЛОТОГО ВІКУ» Володимир ГОРДЄЄВ – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри хореографії, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне ORCID DOI ЕЛЕКТРОННА Віталія ПАНЧУК-ГУМЕНЮК – здобувач освітнього ступеня «Магістр», спеціальності 024 «Хореографія», Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне ОРСІД [email protected] Розглядається історія, культурне значення, створення та розвиток східного танцю від давніх часів до сучасності; проаналізовано трансформацію цього виду мистецтва в контексті глобалізації, його популяризацію на Заході та сучасні інтерпретації; продемонстровано культурний вплив періоду «золотого віку» на розвиток східного танцю у світі; досліджено феномен bellydance як унікального культурного явища, що сформувалося на перетині традицій Близького Сходу, Північної Африки та сучасних глобалізаційних процесів; розглянуто постаті найвідоміших східних танцівниць «золотого віку» – періоду, що охоплює приблизно 1940–1960-ті роки; охарактеризовано творчий шлях легендарних виконавиць: Бадія Масабні, Самія Гамаль, Тахія Каріока, Наґва Фуад, Найма Акеф, Сохейр Закі, Фіфі Абду; сформовано основні критерії танцювання легенд східного танцю. У роботі використано культурологічний, історико-порівняльний та аналітичний методи, що дозволяють простежити трансформацію стилю та осмислити його феноменальність Ключові слова: bellydance, східний танець, ракс шаркі, культура танцю, Золотий вік, танцівниці, Близький Схід, культурна трансформація. Актуальність роботи зумовлена інтересом до східного танцю у світі та необхідністю осмислення його історичних витоків, функцій і трансформацій, що дозволяє зберегти автентичні традиції та зрозуміти сучасні інтерпретації цього мистецтва. Мета статті у комплексному аналізі історичного розвитку bellydance – від ритуальних практик давнини до сценічних форм ХХ–ХХІ століть, а також вивчення впливу «золотого віку» та провідних танцівниць, які визначили становлення класичного єгипетського стилю. Показано, що феномен bellydance у поєднанні культурної послідовності, тілесної специфіки та символічної функції, що забезпечує мистецтву актуальність. Постановка проблеми. Не зважаючи на тривалу історію та світову популярність східного танцю, © Гордєєв В., Панчук-Гуменюк Н., 2025 Стаття поширюється на умовах ліцензії CC BY 4.0